Енергоефективність — це не лише великі промислові об’єкти, модернізація тепломереж чи масштабні міські проєкти. Сучасні енергетичні рішення можуть безпосередньо змінювати повсякденне життя людей — зокрема забезпечувати комфортні умови для дітей, підвищувати стійкість комунальних закладів і зменшувати їхню залежність від традиційних джерел енергії.
Один із таких прикладів реалізували у Звягелі на Житомирщині. У дитячому садку «Дельфін» модернізували систему теплозабезпечення та встановили обладнання, яке дає змогу підтримувати роботу басейну, забезпечувати заклад теплою водою й ефективніше використовувати енергію.
Проєкт показує, як теплові насоси, сонячна генерація, інженерні рішення та партнерська взаємодія можуть працювати як єдина система.
Енергоефективність, яку відчувають діти
Головний результат модернізації — не лише технічні характеристики обладнання, а зміни, які безпосередньо відчувають вихованці та працівники закладу.
У дитячому садку продовжують проводити заняття у теплому басейні. Діти можуть користуватися ним протягом року, зокрема під час перебоїв із централізованим теплопостачанням або електропостачанням, коли це дозволяють умови роботи системи.
Для комунального закладу це має особливе значення. Басейн — об’єкт із постійною потребою в тепловій енергії: необхідно підтримувати температуру води, забезпечувати підігрів і створювати комфортні умови для дітей. Тому ефективна система теплозабезпечення є важливою не лише з економічного, а й із соціального погляду.
Які рішення встановили у садочку
У межах модернізації в дитячому садку «Дельфін» встановили:
- два теплові насоси потужністю 35 та 15 кВт;
- індивідуальний тепловий пункт;
- сонячну електростанцію;
- відповідні інженерні підключення для роботи системи теплозабезпечення та гарячого водопостачання.
Теплові насоси використовують енергію навколишнього середовища та за допомогою електроенергії переносять її до системи опалення або нагріву води. На відміну від звичайного електричного нагрівача, тепловий насос не виробляє все тепло безпосередньо з електроенергії, а використовує її для перенесення теплової енергії.
Фактична ефективність теплового насоса залежить від температури джерела тепла, необхідної температури подачі, режиму роботи та інших технічних умов. Проте за правильно спроєктованої системи він може забезпечувати значно більше тепла, ніж споживає електроенергії.
У випадку дитячого садка це дає змогу ефективніше використовувати електричну енергію для підтримання необхідних температурних режимів.
Тепловий насос як частина комплексної системи
Важливо, що у Звягелі теплові насоси встановлювалися не ізольовано, а як частина комплексного енергетичного рішення.
Індивідуальний тепловий пункт забезпечує взаємодію обладнання із внутрішніми системами закладу. Сонячна електростанція, своєю чергою, може доповнювати роботу теплових насосів, виробляючи електроенергію для власних потреб об’єкта.
Особливо актуальним це є в умовах нестабільного енергопостачання та зростання вартості енергоносіїв. Поєднання теплового насоса із сонячною генерацією дає змогу:
- частково покривати потреби обладнання у електроенергії;
- зменшувати споживання електроенергії з мережі в години генерації сонячної станції;
- підвищувати енергетичну гнучкість об’єкта;
- створювати основу для подальшого впровадження систем накопичення енергії.
Наступним кроком для закладу є пошук можливостей встановлення акумуляторних систем, які дозволять накопичувати надлишкову сонячну генерацію та використовувати її в інший час.
Водночас важливо розуміти: теплові насоси потребують електроенергії для роботи. Тому підвищення енергостійкості передбачає не лише встановлення теплового насоса, а комплексний підхід — резервування живлення, оптимізацію споживання, сонячну генерацію та, за можливості, накопичення енергії.
Як виникла ідея модернізації
Ініціаторкою модернізації стала директорка дитячого садка. Вона шукала можливості для оновлення закладу, зверталася до відповідних програм і працювала з місцевою владою над пошуком фінансування.
Вартість придбання теплових насосів становила близько 70 тисяч євро. Частину коштів вдалося залучити завдяки міжнародній підтримці. Для завершення проєкту також знадобилися ресурси громади: міський бюджет додатково виділив близько 1 мільйона гривень.
За словами учасників проєкту, важливу роль відіграли також депутати міської ради, які об’єднали зусилля та спрямували кошти на реалізацію енергоефективних заходів.
Цей приклад демонструє, що модернізація комунального об’єкта часто потребує не одного джерела фінансування, а поєднання міжнародної допомоги, місцевого бюджету, ініціативи керівництва закладу та технічної експертизи.
Спільна робота фахівців і партнерів
За реалізацією проєкту стоїть спільна робота Асоціації теплових насосів України, ГО «Екоклуб», ГО «Екодія», місцевої влади та депутатів Звягеля, міжнародних партнерів і команди дитячого садка.
Асоціація теплових насосів України долучилася до встановлення обладнання та дистанційного моніторингу його роботи. Фахівці можуть відстежувати функціонування системи віддалено, що є важливою складовою технічного супроводу та своєчасного реагування на можливі відхилення.
ГО «Екоклуб» працювала над пошуком можливостей для реалізації проєкту, консультаційною підтримкою та взаємодією з громадами у сфері енергоефективності.
ГО «Екодія» долучалася до міжнародної співпраці та підтримки рішень, спрямованих на підвищення енергоефективності й енергетичної стійкості.
Місцева влада та депутати Звягеля забезпечили участь громади у фінансуванні проєкту, а міжнародні партнери надали підтримку, завдяки якій вдалося придбати теплові насоси та розпочати модернізацію закладу.
Саме така взаємодія — між громадою, технічними фахівцями, громадськими організаціями, міжнародними партнерами та місцевою владою — дає змогу переводити ідеї енергоефективності у конкретні результати.
Чому цей досвід важливий для інших громад
Дитячий садок «Дельфін» — це приклад, який може бути корисним для інших закладів освіти, медичних установ, спортивних об’єктів та іншої соціальної інфраструктури.
Під час планування подібних проєктів важливо починати не з вибору конкретного обладнання, а з аналізу потреб об’єкта:
- визначити, скільки теплової енергії та гарячої води споживає заклад;
- оцінити стан наявної системи теплозабезпечення;
- провести енергоаудит і техніко-економічні розрахунки;
- визначити доступні джерела тепла та можливість використання відновлюваної енергії;
- розглянути поєднання теплових насосів із сонячною генерацією та накопиченням енергії;
- передбачити резервні режими роботи на випадок перебоїв з електропостачанням;
- забезпечити професійне проєктування, монтаж, налаштування та подальше обслуговування.
Також необхідно враховувати, що ефективність теплового насоса залежить від усієї системи: температурних режимів, теплоізоляції будівлі, гідравлічного балансування, автоматики, графіка споживання та якості технічного обслуговування.
Тому успішний проєкт — це не просто встановлення обладнання, а комплексна модернізація енергетичної системи об’єкта.
Енергоефективність як інструмент енергостійкості
В умовах війни енергоефективність набуває додаткового значення. Для громад важливо не лише зменшувати витрати на енергію, а й забезпечувати стабільну роботу критично важливих і соціальних об’єктів.
Теплові насоси можуть стати одним з елементів такої системи. У поєднанні з сонячною генерацією, накопиченням енергії, резервним живленням та сучасною автоматикою вони допомагають формувати більш гнучку й стійку модель енергозабезпечення.
Досвід дитячого садка «Дельфін» показує, що енергоефективні рішення можуть мати цілком конкретний результат: діти продовжують займатися у теплому басейні, заклад отримує теплу воду для повсякденних потреб, а громада робить крок до більшої енергетичної незалежності.
Це приклад того, як технічні рішення, ініціатива людей і партнерська підтримка можуть працювати разом — заради комфорту, безпеки та стійкості українських громад.
Дивіться сюжет 1+1
Проєкт дитячого садка «Дельфін» у Звягелі став темою сюжету 1+1, у якому доступно показано, як теплові насоси та інші енергоефективні рішення змінюють роботу комунального закладу.
Переглянути оригінальний сюжет на YouTube
Додатково ознайомитися з матеріалами проєкту можна у публікації ГО «Екоклуб»: