Чи може сонячна електроенергія працювати не лише на електричне навантаження, а й на виробництво тепла? Чи можна використовувати тепло від систем накопичення? А сама будівля може стати тепловим акумулятором?
Саме ці питання стали основою спільного вебінару Асоціації теплових насосів України та Асоціації сонячної енергетики України, присвяченого комплексним енергетичним рішенням.
До професійної дискусії долучилися близько 50 учасників — представники бізнесу, громад, енергетичних компаній, виробники та постачальники обладнання, фахівці у сфері теплових насосів, сонячної генерації та накопичення енергії.
Головний висновок зустрічі: майбутнє енергоефективності — не в окремих технологіях, а в їхній грамотній інтеграції.
Від сонячної електроенергії — до тепла
Одна з ключових тем вебінару — поєднання сонячної генерації та теплових насосів.
СЕС традиційно розглядається як джерело електроенергії. Проте за наявності теплового насоса вироблена електроенергія може використовуватися для отримання значно більшого обсягу корисної теплової енергії.
Це особливо актуально для об’єктів, де одночасно існують:
- потреба в електроенергії;
- потреба в опаленні або охолодженні;
- потреба в гарячій воді;
- власна сонячна генерація;
- можливість накопичення енергії.
Тобто замість того, щоб розглядати СЕС та тепловий насос як два окремі рішення, їх можна проєктувати як елементи однієї енергетичної системи.
А що, якщо сонячна панель виробляє не тільки електроенергію?
Під час вебінару окремо обговорювалися рішення, у яких сонячна генерація може бути джерелом не лише електричної, а й теплової енергії.
Зокрема, йшлося про PVT-рішення, де сонячна панель одночасно виробляє електроенергію та відбирає тепло.
Для теплового насоса таке низькопотенційне тепло може стати додатковим джерелом енергії.
Це відкриває цікаву перспективу: одна технологічна система може одночасно генерувати електроенергію та забезпечувати тепловий ресурс для подальшого використання.
Тепло від накопичувача це ресурс, а не втрати
Ще одна цікава тема — системи накопичення енергії BESS та інверторне обладнання.
Під час роботи накопичувачі та силова електроніка виділяють тепло, яке зазвичай необхідно відводити.
Але якщо поруч існує споживач тепла, виникає інша можливість: не просто охолоджувати обладнання, а використовувати отримане тепло.
Тепловий насос потенційно може підвищувати температурний потенціал такого джерела та передавати тепло туди, де воно потрібне:
- для гарячого водопостачання;
- опалення;
- підігріву басейнів;
- технологічних потреб.
Це змінює саме сприйняття енергетичної системи.
Те, що раніше було побічним продуктом роботи обладнання, може стати частиною загального енергетичного балансу.
Геотермальний контур як частина комплексної системи
Під час дискусії також розглядалося використання геотермальних контурів.
Такий підхід може бути цікавим для об’єктів, де не завжди є постійна потреба у відведеному теплі. Геотермальний контур потенційно може використовуватися як елемент системи відведення надлишкового тепла.
Водночас для таких проєктів принципове значення має правильне визначення теплового балансу та проєктування системи.
Тому перспективним є поєднання різних технологій, коли тепловий насос, геотермальний контур, СЕС та накопичення працюють не ізольовано, а відповідно до реальних потреб об’єкта.
Чи може сама будівля бути тепловим акумулятором?
Одним із найбільш дискусійних питань вебінару стала концепція активної термомодернізації та ТАПС.
Її принцип полягає у використанні конструкцій будівлі як своєрідного теплового накопичувача.
Замість того щоб акумулювати тепло виключно у великих водяних ємностях, його можна накопичувати в конструкціях і використовувати пізніше.
Особливо цікавою ця технологія може бути для нового будівництва.
Якщо трубопроводи закладаються безпосередньо в бетонні конструкції на етапі будівництва, це дозволяє значно спростити реалізацію системи.
Для вже існуючих будівель можливі інші варіанти монтажу, однак вони потребують окремого проєктування та оцінки технічних можливостей конкретного об’єкта.
Термомодернізація змінює економіку теплового насоса
Окремий блок дискусії стосувався багатоквартирних будинків.
Важливий принцип полягає в тому, що тепловий насос не обов’язково має компенсувати всі теплові втрати будівлі до її модернізації.
Спочатку зменшується саме потреба в теплі — за рахунок утеплення, модернізації огороджувальних конструкцій, вікон та інших заходів.
У ході вебінару як орієнтир обговорювалося можливе скорочення споживання тепла після термомодернізації на 50–60%, залежно від глибини модернізації.
Тоді тепловий насос працює вже з набагато меншим тепловим навантаженням.
Це означає:
менша потреба в теплі → менша необхідна потужність ТН → менше електроспоживання → нижчі експлуатаційні витрати.
При цьому існуюча система опалення може залишатися та працювати паралельно з новою системою.
Такий поетапний підхід особливо цікавий для будівель, де повна заміна існуючої інфраструктури є складною.
Автоматика — ключ до інтеграції
Якщо СЕС, BESS і тепловий насос працюють окремо, значна частина потенціалу системи може залишатися невикористаною.
Саме тому важливою темою стала автоматизація взаємодії обладнання.
Система керування може враховувати:
☀️ виробництво сонячної електроенергії;
🔋 стан накопичувача;
⚡ поточне споживання;
🔥 потребу в теплі;
❄️ потребу в охолодженні;
🌡️ температуру;
💰 вартість електроенергії.
У перспективі це дозволяє переносити частину споживання на вигідніші періоди, використовувати власну генерацію та накопичувати тепло тоді, коли це економічно доцільно.
Таким чином, тепловий насос стає не просто споживачем електроенергії, а керованим елементом енергосистеми.
Економічна ефективність: рахувати потрібно всю систему
Під час вебінару учасники окремо обговорили питання вартості експлуатації теплових насосів.
Йшлося не лише про початкову вартість обладнання, а й про:
- споживання електроенергії;
- фактичну ефективність системи;
- сервісне обслуговування;
- вартість власної генерації;
- можливість використання накопичення;
- теплове навантаження;
- тарифи;
- джерела фінансування.
Окремо прозвучала оцінка, що сервісне обслуговування теплового насоса в загальній практиці може становити близько 2–3% вартості обладнання, хоча конкретні витрати залежать від системи, її монтажу та умов експлуатації.
Важливо також, що ефективність нетипових рішень може бути значно вищою, якщо тепловий насос одночасно вирішує два завдання — наприклад, забезпечує холод і дозволяє утилізувати отримане тепло.
У таких проєктах тепло фактично стає побічним продуктом, який отримує додаткову економічну цінність.
Як громадам та підприємствам знайти фінансування?
Для українських громад і підприємств питання фінансування залишається одним із ключових.
Під час вебінару обговорювали можливості використання:
- програм пільгового кредитування;
- Фонду декарбонізації;
- програми 5–7–9;
- міжнародних донорських програм;
- грантових механізмів;
- партнерських організацій, які мають досвід підготовки енергоефективних проєктів.
Окремо було наведено приклад Звягеля, де завдяки поєднанню міжнародної підтримки та локальної роботи вдалося реалізувати проєкт із сонячною генерацією та тепловим насосом для дитячого закладу.
Цей досвід показує: для громади важливо не лише знати про існування програм фінансування, а й правильно сформувати проєкт та знайти партнерів, які мають практичний досвід роботи з донорами.
Що далі? Від окремих технологій — до енергетичної системи
Саме це, мабуть, і є головним результатом спільної дискусії АТНУ та АСЕУ.
Мова вже не лише про те, чи вигідно встановити тепловий насос або сонячну електростанцію.
Питання стає ширшим:
Як змусити всі енергетичні технології об’єкта працювати разом?
Умовна модель такої системи може виглядати так:
У результаті формується інтегрована енергетична система, де електроенергія, тепло, холод та накопичення розглядаються як взаємопов’язані елементи.
Для України такий підхід особливо актуальний у контексті енергетичної стійкості, децентралізації генерації, скорочення споживання газу та декарбонізації.
Наступний крок — спільні практичні рішення
Для Асоціації теплових насосів України та Асоціації сонячної енергетики України проведений вебінар став не лише професійною дискусією, а й можливістю визначити конкретні напрями подальшої взаємодії.
Серед перспективних напрямів:
🔹 СЕС + теплові насоси — розроблення комплексних енергетичних рішень.
🔹 BESS + теплові насоси — пошук способів використання тепла від накопичувачів та інверторного обладнання.
🔹 Автоматизація — розвиток систем керування, які синхронізують генерацію, накопичення та теплове навантаження.
🔹 Термомодернізація + ТН — комплексні рішення для житлових та громадських будівель.
🔹 Пілотні проєкти — практичне тестування інтегрованих рішень та формування українських кейсів.
🔹 Обмін експертизою та кейсами — поширення практичних знань серед бізнесу, громад та професійної спільноти.
Висновок АТНУ
Енергетичний перехід — це не просто заміна одного джерела енергії іншим.
Це перехід до систем, у яких кожна одиниця виробленої енергії використовується максимально ефективно.
Сонце може виробляти електроенергію і тепло.
Накопичувач може не лише зберігати електроенергію, а й стати джерелом тепла.
Тепловий насос може перетворювати електроенергію на корисне тепло.
А будівля — накопичувати це тепло.
А автоматика може об’єднати все в одну систему.
Саме розвиток таких комплексних рішень, на думку Асоціації теплових насосів України, є одним із перспективних напрямів підвищення енергоефективності, енергетичної незалежності та стійкості українських підприємств і громад.
🤝 АТНУ дякує Асоціації сонячної енергетики України, спікерам та всім учасникам за змістовну професійну дискусію та зацікавленість у розвитку спільних енергетичних рішень.
Попереду — практичні проєкти, нові кейси та подальша співпраця.