53 млрд м³ природного газу, до 20% промислового тепла, температури понад 160°C та до 20% теплопотреби легкої промисловості у 2035 році — такі показники окреслює новий звіт Міжнародного енергетичного агентства (IEA) «Heat Pump Monitor 2026».
Документ показує: теплові насоси поступово переходять із категорії технологій для опалення будівель у значно ширшу сферу — промислове виробництво, централізоване теплопостачання, використання вторинного тепла та інтеграцію теплового й електричного секторів.
Для України ці тенденції мають особливе значення, адже питання енергетичної безпеки, скорочення споживання газу та конкурентоспроможності промисловості стають не менш важливими, ніж декарбонізація.
Світовий ринок: потенціал теплових насосів ще далеко не вичерпаний
За оцінкою IEA, у 2024 році теплові насоси забезпечували близько 5% світової потреби в теплі, а в опаленні будівель їхня частка становила близько 12%. Водночас у промисловості та централізованому теплопостачанні їхнє застосування поки залишається значно менш масштабним.
Саме промисловість і великі теплові мережі IEA визначає як один із ключових напрямів подальшого зростання.
Причина очевидна: значна частина промислових процесів потребує тепла в діапазоні температур, який уже сьогодні може забезпечуватися тепловими насосами.
МЕА оцінює, що комерційно доступні промислові теплові насоси вже технічно можуть забезпечувати до 20% світового промислового попиту на тепло — переважно у низько- та середньотемпературних процесах.
Найбільший потенціал мають, зокрема, харчова та напоївна промисловість, текстиль, машинобудування, паперова й хімічна галузі.
53 млрд м³ газу: енергетична безпека стає одним із головних аргументів
Один із найпоказовіших результатів звіту — оцінка впливу теплових насосів на споживання природного газу.
У 2025 році використання теплових насосів для опалення будівель у Європі, Японії та Китаї дозволило уникнути близько 53 млрд м³ споживання природного газу. За оцінкою IEA, без теплових насосів газове споживання для опалення будівель було б більш ніж на 10% вищим у Європі та приблизно на 35% вищим у Японії та Китаї.
Це змінює саме сприйняття технології.
Тепловий насос — це вже не лише про коефіцієнт ефективності чи економію енергії.
Це також інструмент зменшення залежності від викопного палива та підвищення стійкості енергетичної системи.
Для країн, залежних від імпорту природного газу, цей ефект має особливу стратегічну цінність.
Наступний рубіж — промислове тепло
Сьогодні промислові теплові насоси найкраще відповідають процесам із відносно невисокою та середньою температурою.
Однак технологічні можливості швидко розширюються.
За даними IEA, промислові теплові насоси, здатні працювати при температурах близько 120°C, були продемонстровані приблизно у 2022 році. Комерційне впровадження систем, здатних забезпечувати температури понад 160°C, очікується до 2027 року.
Це принципово важливо для промисловості.
Чим ширшим стає температурний діапазон, тим більше технологічних процесів можна електрифікувати та перевести з прямого спалювання газу на ефективне використання електроенергії та теплових джерел.
Водночас IEA наголошує, що системи для ще вищих температур поки перебувають переважно на стадії демонстрації, прототипів або концептів.
Тобто йдеться не про те, що тепловий насос може замінити будь-яке джерело промислового тепла вже сьогодні.
Йдеться про поступове розширення технологічного діапазону, яке відкриває нові сегменти ринку.
Від 8% до 20%: що показують сценарії IEA
Особливо показовими є сценарії розвитку промислового застосування.
У сценарії STEPS, який базується на вже ухвалених, оголошених або підготовлених до реалізації політичних заходах, теплові насоси можуть забезпечувати близько 8% теплопотреби легкої промисловості у 2035 році.
За більш амбітного сценарію NZE ця частка може сягнути близько 20%.
Водночас у 2025 році частка промислового тепла, що забезпечується тепловими насосами, залишається нижчою за 1% у сценарній базі IEA.
Це означає, що потенціал величезний, але його реалізація залежатиме не лише від технічної готовності обладнання.
Потрібні:
- стабільна енергетична та промислова політика;
- доступне фінансування;
- економічно обґрунтоване співвідношення цін на електроенергію та газ;
- можливість підключення підприємств до електромереж;
- підготовка технічних кадрів;
- інтеграція теплових насосів у технологічні процеси підприємств;
- стимули для використання вторинного та скидного тепла.
Саме ці фактори IEA визначає серед основних бар’єрів масштабування промислових проєктів.
Тепловий насос як частина енергетичної системи
Ще один важливий висновок звіту — тепловий насос не варто розглядати ізольовано від електроенергетики.
Зростання кількості теплових насосів збільшує попит на електроенергію в холодні періоди. Водночас системи можуть ставати джерелом гнучкості для енергомережі завдяки накопиченню тепла, цифровому керуванню, інтеграції з іншими джерелами тепла та перенесенню споживання на години з меншою вартістю електроенергії.
У 2024 році частка теплових насосів у річному піковому попиті на електроенергію в основних ринках становила приблизно 2–16%, залежно від клімату та рівня поширення технології.
Тому майбутнє теплових насосів — це не просто заміна одного теплогенератора іншим.
Це інтегрована система, у якій можуть поєднуватися:
електроенергія → тепловий насос → накопичення тепла → промисловий процес / теплова мережа → повторне використання тепла.
Саме такий підхід відкриває додаткові можливості для поєднання теплових насосів із сонячною генерацією, накопичувачами енергії, системами керування та джерелами вторинного тепла.
Що це означає для України
Для України висновки IEA мають не лише довгострокове кліматичне, а й безпосереднє економічне значення.
Українська промисловість одночасно стикається з високою вартістю енергії, необхідністю відновлення виробничих потужностей, ризиками перебоїв енергопостачання та поступовою інтеграцією до європейського економічного простору.
У таких умовах теплові насоси можуть стати одним із інструментів енергетичної стійкості підприємств.
Особливо перспективними є проєкти, де є доступ до:
- скидного або вторинного тепла;
- тепла стічних вод;
- вентиляційних викидів;
- охолоджувальних систем;
- ґрунтових та водних джерел;
- низькопотенційного тепла технологічних процесів.
У таких випадках тепловий насос дозволяє не просто «виробляти тепло», а підвищувати температуру вже наявного енергетичного ресурсу та повертати його в технологічний цикл.
Позиція Асоціації теплових насосів України
Асоціація теплових насосів України вважає висновки IEA важливим сигналом для формування української промислової та енергетичної політики.
Україні варто переходити від сприйняття теплових насосів виключно як технології опалення будівель до системного бачення їхньої ролі в промисловій модернізації, енергетичній безпеці та декарбонізації економіки.
Особливо важливим для українського ринку є розвиток промислових теплових насосів і великих систем, здатних працювати з вторинним та низькопотенційним теплом.
«Для України тепловий насос — це не лише питання енергоефективності. Це питання того, наскільки ефективно ми зможемо використовувати кожну одиницю доступної енергії, скорочувати залежність від газу та підвищувати конкурентоспроможність українського виробництва. Світ уже рухається у напрямі масштабного промислового застосування теплових насосів. Наше завдання — створити умови, щоб Україна не наздоганяла цей процес, а стала його активним учасником», — зазначає Асоціація теплових насосів України.
На думку Асоціації, для масштабування ринку необхідно одночасно працювати над кількома напрямами: створенням зрозумілої нормативної бази, доступом до фінансування, розвитком компетенцій, підтримкою промислової електрифікації та стимулюванням проєктів із використання вторинного тепла.
Це особливо актуально в контексті відновлення української економіки та наближення до європейських енергетичних і кліматичних стандартів.
Наступний етап — від окремих проєктів до системного ринку
IEA прямо вказує: технічний потенціал теплових насосів значно перевищує нинішній рівень їхнього застосування. Водночас масштабування потребує стабільної політики, інвестицій, розвитку мереж, підготовки кадрів та інтеграції технології у виробничі процеси.
Для України це створює одночасно виклик і можливість.
Вже сьогодні існують технології, здатні використовувати тепло, яке раніше просто скидалося в довкілля, та перетворювати його на корисну енергію для виробництва, будівель і теплових мереж.
Наступний крок — створити умови, за яких такі рішення стануть не поодинокими демонстраційними проєктами, а частиною системної модернізації української економіки.
Heat Pump Monitor 2026 показує напрям. Україні важливо використати цей напрям як можливість для розвитку власної енергетичної стійкості, промисловості та конкурентоспроможності.
HeatPumpMonitor2026 Звіт теплові насоси1