Фінансування переходить від окремого обладнання до комплексних енергетичних проєктів
Теплові насоси в Україні поступово виходять за межі ринку опалення будівель. Для промисловості, комунальної інфраструктури та громадських об’єктів вони стають інструментом одночасного вирішення кількох завдань: скорочення споживання газу, використання вторинного тепла, підвищення енергоефективності та посилення енергетичної стійкості.
Одночасно змінюється і підхід міжнародних фінансових інституцій. У фокусі дедалі частіше опиняються не закупівлі окремого обладнання, а інвестиційні проєкти декарбонізації, енергоефективності та модернізації інфраструктури.
Тому головне питання для українського бізнесу та муніципалітетів сьогодні — не просто «чи можна встановити тепловий насос?», а де знайти фінансування на проєкт і як правильно його підготувати.
Асоціація теплових насосів України виділяє п’ять секторів, де потенціал застосування та фінансування теплових насосів є особливо високим.
1. Промисловість: найбільший потенціал для великих проєктів
Промисловість є одним із найбільш перспективних напрямів, оскільки підприємства одночасно мають значні потреби в тепловій енергії та джерела вторинного тепла.
Тепловий насос може використовувати тепло:
- вентиляційного повітря;
- промислових стоків;
- систем охолодження;
- компресорного обладнання;
- холодильних установок;
- технологічних процесів;
- димових газів та інших потоків — залежно від конкретної технології.
Особливо цікаві проєкти, де підприємство може одночасно утилізувати скидне тепло і замістити частину газового споживання.
Європейська політика вже демонструє, що промислове тепло стає окремим напрямом інвестицій. У 2026 році Європейська комісія відібрала 65 проєктів у межах Innovation Fund Heat Auction. Їхня сумарна теплова потужність становить 766 МВт, а очікуване виробництво декарбонізованого тепла — близько 16,3 ТВт·год протягом перших п’яти років роботи.
Це важливий сигнал і для України: великий промисловий тепловий насос дедалі більше розглядається як частина декарбонізації підприємства, а не просто як енергоефективне обладнання.
2. Харчова та молокопереробна промисловість
Харчова промисловість має одну з найкращих передумов для застосування теплових насосів.
На одному підприємстві можуть одночасно існувати:
потреба в холоді + потреба в гарячій воді + технологічне тепло + скидне тепло.
Саме ця комбінація дозволяє створювати системи з високою ефективністю.
Для молокопереробних підприємств теплові насоси можуть використовуватися, зокрема, для:
- нагрівання води;
- пастеризації;
- миття обладнання;
- підготовки технологічного тепла;
- рекуперації тепла холодильних установок;
- виробництва гарячої води;
- одночасного виробництва тепла та холоду.
Європейська асоціація теплових насосів окремо відзначає розвиток великих теплових насосів у молочному секторі та промисловості харчових продуктів. У червні 2026 року EHPA присвятила окремий матеріал застосуванню великих теплових насосів у dairy sector.
Для України це особливо актуально через високу енергоємність багатьох харчових виробництв.
3. Водоканали: тепло, яке вже знаходиться в місті
Стічні води можуть бути стабільним джерелом низькопотенційного тепла.
Тепловий насос дозволяє підняти температурний потенціал цього ресурсу до рівня, придатного для використання в системах гарячого водопостачання або централізованого теплопостачання.
Типова схема виглядає так:
стічні води → теплообмінник → тепловий насос → теплова мережа.
Для великих міст перевагою є те, що стічні води формують відносно стабільний ресурс незалежно від погодних умов.
Для України цей напрям може бути особливо цікавим у рамках реконструкції водоканалів, оскільки модернізація систем водопостачання та водовідведення може одночасно розглядатися як інфраструктурний та енергетичний проєкт.
NEFCO, наприклад, у своїй програмі зеленого відновлення України прямо визначає серед напрямів роботи district heating, water and wastewater systems та енергоефективну модернізацію.
4. Централізоване теплопостачання
Українська система централізованого теплопостачання потребує переходу від моделі, заснованої переважно на спалюванні газу, до більш диверсифікованої системи.
Великі теплові насоси можуть інтегруватися з:
- очисними спорудами;
- промисловими підприємствами;
- водоймами;
- геотермальними джерелами;
- системами охолодження;
- дата-центрами;
- іншими джерелами вторинного тепла.
При цьому найбільший ефект дає не встановлення теплового насоса саме по собі, а інтеграція джерела тепла, теплового насоса, акумулювання та теплової мережі в одну систему.
Міжнародне фінансування вже спрямовується на модернізацію української теплової та муніципальної інфраструктури. NEFCO, зокрема, реалізує програми зеленої реконструкції українських міст.
5. ОСББ та громадські будівлі
Це найбільш доступний сегмент з точки зору конкретного державного фінансового інструменту.
У 2026 році в Україні стартувала програма підтримки ОСББ та ЖБК, яка передбачає компенсацію 70% вартості теплового насоса.
Власний внесок ОСББ становить 30% вартості теплового насоса, а кредит може надаватися за ставкою від 0% до 7% залежно від строку. Програма стартувала 19 лютого 2026 року.
Це створює принципово іншу модель прийняття рішення:
ОСББ не повинно самостійно фінансувати 100% вартості обладнання.
Водночас перед подачею заявки необхідно провести технічний аналіз будинку. Важливі не тільки потужність теплового насоса та його ціна, а й температура системи опалення, доступне джерело тепла, електрична потужність, можливість встановлення резервного джерела та режим роботи будинку.
Де найбільша можливість?
Якщо узагальнити поточні тенденції, можна побачити три різні рівні ринку.
Промисловість — найбільші інвестиції та потенціал економії.
Теплопостачання і водоканали — найбільші інфраструктурні проєкти.
ОСББ — найбільш доступний механізм державної підтримки вже сьогодні.
Але для всіх трьох сегментів діє одна закономірність:
Найбільш перспективним стає не проєкт «купити тепловий насос», а проєкт «замістити газове тепло за рахунок локального джерела енергії».
Саме такі проєкти мають найбільший потенціал для залучення міжнародного та державного фінансування.